Незалежно від того, наскільки міцна віра, кожен може сумніватися в тих чи інших питаннях. Хтось вважає сумніви ознакою слабкості, але саме вони мотивують шукати глибини у відносинах з Богом і сприяють зміцненню віри.
Ось 5 видатних християнських мислителів, лідерів, служителів, які писали про свою боротьбу з сумнівами, про свою віру і про наближення до Бога в цьому процесі.
Клайв Стейплз Льюїс
Багатьом Льюїс відомий своїми книгами «Просто християнство», «Хроніки Нарнії», «Листи Баламута». Його внесок в сучасне християнство неможливо переоцінити, але існують суперечки щодо його приватного життя і шлюбу з Джой Девідмен в грудні 1956 року. Припускають, що це був фіктивний шлюб. У Джой діагностували рак, і щоб вона могла спокійно жити та лікуватися в Англії Льюїс одружився з нею. Після декількох років щастя (захворювання перейшло в стадію ремісії) рак повернувся і Джой пішла з життя в 1960 році. У світлі цієї події Льюїс написав книгу «Біль втрати», в якій був насправді щирим у вияві своїх почуттів і сумнівів.
Існує міф, що ця книга описує історію про те, як Льюїс втратив віру через пережите.
Філолог, перекладач і спеціаліст з творчості Льюїса Микола Еппле пише: «Насправді Льюїс дуже чесно – як він і робив завжди – прописує те, що відчуває. Там (в книзі «Біль втрати») є дуже важлива для нього – і для нас як християн – думка: він говорить, що Бог – це великий іконоборець … Ми, люди, схильні наш досвід, нашу віру запам’ятовувати, будувати якісь образи , «ікони». А живе спілкування з Богом завжди важче, ніж спілкування цим нашим сконструйованим, спрощеним, зручним для нас чином. Спілкування з Богом – це завжди досвід Йова, це завжди сусідство з хрестом. У присутності Бога живого перебувати важко, тому ми будуємо собі образи. А завдання Господа – ці наші образи ламати, з нашими «іконами» боротися. Зречення Бога у Льюїса не було, простої динаміки «посварився-помирився» теж не було. Ця книга – закономірне продовження його шляху. Так, там він з Богом, можна сказати, лається – в силу неймовірних особистих відносин з Ним – і примиряється. Це дивовижна книга, свого роду книга Йова. Якщо спрощувати, розглядати примітивно, то це виглядає так, що Льюїс втратив віру. А насправді він просто дуже чесно для себе говорить про все, що відчуває».
Мати Тереза
Сьогодні Мати Тереза відома своїм служінням бідним і хворим, але книга листів «Mother Teresa: Come Be My Light: The Private Writings of the Saint of Calcutta», що була опублікована після її смерті, розповідає, що навіть у неї свого часу були сумніви.
Ці листи дають змогу побачити портрет жінки, який різниться від намальованого ЗМІ. Вона часто писала про самотність, мовчання Бога, лицемірство та сумніви щодо своєї віри: «Пітьма така, що я не бачу – ні своєю свідомістю, ні розумом – місце Бога в моїй душі порожнє. Немає Бога в мені. Коли біль туги такий великий, я лише сумую і сумую за Богом. Це невимовна мука і біль».
Мати Тереза писала другові: «Я говорила так, ніби моє серце було повне Божої любові – ніжної, особистої любові. Якби ти була там, ти б сказала: «Що за лицемірство».
Але незважаючи на пережиті періоди самотності і почуття ізоляції від Бога, її посвята місії не похитнулась. Сьогодні її пам’ятають завдяки любові до бідних і виконання Божих заповідей піклуватися про них.
Мартін Лютер
Мартін Лютер увійшов в історію як великий реформатор і батько протестантизму, і все ж він також не уникнув сумнівів. Випробування віри Лютера не торкалися питання існування Бога як такого, але Його характеру.
Страх того, що його гріховність може відокремити його від Бога привела до більш радикальної ідеї про порятунок поза межпми людської праведності. Сумніви щодо віри, думок і відносин з Богом супроводжували його надалі в житті. Одного разу він написав: «Впродовж тижня я був так близько до воріт смерті і пекла. Я здригався від цього. Христос був повністю втрачений. Я був вражений відчаєм і хулою на Бога».
Чарльз Сперджен
Один з найбільших проповідників в історії Чарльз Сперджен не тільки вмів доносити найглибші істини Біблії, але також добре взаємодіяв з аудиторією.
Сперджен говорив: «Я не вірю, що коли-небудь існував християнин, який ніколи не сумнівався у своїй вірі. Я думаю, що коли людина говорить: «Я ніколи не сумніваюся», – це саме час нам почати сумніватися в ньому; цей самий час нам сказати: «Бідна душа, я боюся, що ти не на правильному шляху».
У своїй лекції під назвою «The Minister’s Fainting Fits» Сперджен пояснював, що навіть люди із сильною вірою можуть переживати періоди депресії, відсутності радості: «Сильний не завжди означає міцний, мудрий – не завжди готовий, хоробрий – не завжди безстрашний, радісний – не завжди щасливий».
Кожен віруючий може переживати відчай і сумніви. До кінця лекції Сперджен пише: «Урок мудрості в тому, щоб не соромитися душевних проблем. Не залишайте своєї впевненості, тому що вона принесе винагороду».
Папа Римский
З часів обрання Главою Католицької Церкви навесні 2013 року, Папа Римський Франциск впливав як на саму Церкву, так і за її межами. Журнал «Time» назвав його людиною року в 2013 році і по сьогодні Франциск залишається одним з найпопулярніших Пап.
Він відкрито говорив про ту роль, яку відіграють сумніви в житті віруючих.
«Хто серед нас не відчував почуття незахищеності, втрати і навіть сумнівів на своєму шляху віри? Усі! Ми всі переживали це, і я теж. Це частина життя віруючого, це частина нашого життя. Це не повинно дивувати нас, тому що ми люди, ми тендітні і обмежені. Ми всі слабкі, у нас є обмеження: не панікуйте. У нас у всіх вони є ».
У своєму інтерв’ю для «America Magazine» Папа Франциск сказав, що сумніви – невід’ємна частина його віри: «Якщо у людини є відповіді на всі питання, це показник, що з нею немає Бога. Це означає, що він лжепророк, який використовує релігію в своїх цілях. Великі Божі лідери, такі як Мойсей, завжди залишали місце для сумнівів. Ми повинні залишити місце для Бога, не для своїх умовиводів, ми повинні бути смиренними».
Адаптація Тетяни Трачук
